Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відчитувати — ую, уєш, недок., відчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тільки док.Закінчити читати лекцію, урок тощо. 2) Читати що небудь перев. нерозбірливо написане. 3) що в чому, звичайно док., перен., рідко. Помітити, зрозуміти. 4) кого, розм. Робити… … Український тлумачний словник
відчитувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підчитувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відчитати — див. відчитувати … Український тлумачний словник
відчитування — я, с. Дія за знач. відчитувати 4) … Український тлумачний словник
підчитати — див. підчитувати … Український тлумачний словник
підчитування — я, с. Дія за знач. підчитувати … Український тлумачний словник
докоряти — докорити (кому виражати своє незадоволення комусь із певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), дорікати, доректи, дорікнути, закидати, закинути (кому що), корити (кого), картати (кого), ганити (кого), виговорювати, виговорити (кому),… … Словник синонімів української мови
лаяти — 1) (різкими словами висловлювати осуд, докори), сварити(ся), лаятися, картати, ганити, громити, розносити, рознести, клясти, відчитувати, відчитати, чистити, гріти, шпетити, бештати, кабзувати, кобенити, цабанити, гризти, роздраконювати,… … Словник синонімів української мови
сварити — (різкими, образливими словами висловлювати невдоволення, осуд), лаяти(ся), картати, ганити, шпетити, відчитувати, роздраконювати, костити, честити; гримати (голосно); засуджувати, корити (докоряючи за щось погане, хибне) … Словник синонімів української мови
